Психологічний супровід
Психологічну службу в «ЗДО №14» представляє практичний психолог
Любарська Лілія Петрівна
Освіта - вища фахова, "спеціаліст ІІ категорії".
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ЗДО
· Здійснювати психолого-педагогічний супровід дітей, що потребують уваги психолога .
· Проводити корекційно - розвивальні заняття з розвитку пізнавальної та емоційно – вольової сфери дітей.
· Сприяти повноцінному особистісному і інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі.
· Забезпечувати індивідуальний підхід до кожної дитини на основі її психолого – педагогічного вивчення.
· Сприяти психолого-педагогічній компетенції батьків та педагогів щодо психологічного розвитку дитини .
· Спрямувати професійну діяльність на психопрофілактику, психогігієну і подолання наслідків травмування викликаних війною.
Практичний психолог ЗДО надасть консультацію щодо:
-адаптації дитини до умов ЗДО;
-особливості розвитку та виховання;
-готовність до навчання в школі
Графік консультацій: для батьків:
понеділок 8.00 - 9.00,
четвер 17.30 - 18.30
для педагогічних працівників:
понеділок 12.30 - 13.30,
четвер 13.30 - 14.30
Психолог не дає конкретних порад, не оцінює «правильно – неправильно», «добре – погано». Психолог використовує свої знання, навички, практичний досвід, щоб допомогти Вам побачити та усвідомити причини проблем та шляхи їх вирішення.
Коли підходить час відправляти дитину в дитячий садок, ми все частіше стикаємося з тим, що на базі дитячого садка працює практичний психолог.
Хто він? Чим займається? І найголовніше питання, навіщо? З моєю дитиною все в порядку і йому психолог не потрібен.
Загальна помилка батьків полягає в тому, що психолог навішує ярлики психічної неспроможності їх дітей. Розвіюючи ці міфи, хотілося б зупинитися на питанні, чим займається психолог в дошкільному закладі? Почнемо з самого головного: з цілей і завдань. Для того, щоб дитина розвивалася всебічно психолог у своїй роботі передбачає всі аспекти розвитку:
Фізичний розвиток. Володіння моторними вміннями; орієнтування в рухах, жестами і рухами передавати виразність рольової поведінки.
Соціально-моральний розвиток. Усвідомлення завдання, планування дій, вміння виправляти свої помилки, об'єднання з ровесниками на основі виконання вправ та завдань.
Емоційний розвиток. Інтерес до людей: їх зовнішності, професії, способу життя тощо. Повага до батьків, родичів, педагогів, однолітків. Утримання від ревнощів, суперництва, жадібності.
Пізнавальний розвиток. Розвиток пізнавальних здібностей: загальних та логіко-математичних.
Мовленнєвий розвиток. Розвиток елементарних форм монологічної мови, уміння чітко й логічно висловлювати свою думку, активізувати словник.
Креативний розвиток. Розвиток дивергентного мислення, творчої уяви. Нестандартні підходи до вирішення деяких питань.
Кругообіг в закладі дошкільної освіти
Найскладнішим завданням для практичного психолога дитячого садка - це організація продуктивної взаємодії всіх учасників педагогічного процесу, навчання їх взаємодії один з одним і всіх разом. Ця взаємодія або спільна робота можлива за умови розуміння і чіткого виконання всіма фахівцями своїх професійних і функціональних обов'язків. Повноцінність взаємодії, яка обумовлює ефективність діяльності, можлива тоді, коли, з одного боку, є однодумці, а з іншого боку - кожен чітко розуміє свої функції і можливості, вихователь не підміняє батьків або психолога, а психолог - вихователя і батьків.
Педагогічні працівники
Перші учасники кругообігу - це педагогічні працівники.
Основні напрями роботи. Круглий стіл, тренінги, семінари-практикуми, діагностика, індивідуальне консультування, пам'ятки, загальні рекомендації.
Батьки
Наступні учасники - це батьки, на яких покладена вся відповідальність за виховання дітей, але які, в силу своєї не інформованості, покладають цю відповідальність на вихователів, психолога. І перше завдання - донести до батьків важливість виховного процесу саме з боку батьків, допомогти і підказати як правильно потрібно поводитись в тій чи іншій ситуації, як знайти спільну мову зі своєю дитиною не нашкодивши.
Основні напрями роботи. Психологічна просвіта, консультування, діагностика, психологічний стенд «Психолог радить», сторінка практичного психолога на сайті.
Діти
Ну, і звичайно ж, найголовніші учасники всього педагогічного процесу - це діти.
Основні напрями роботи:
Діагностична робота - це психологічне обстеження груп дітей. Для виявлення рівня розвитку або причин, які гальмують цей розвиток і навчання.
Корекційно-розвиваюча робота. Це напрямок діяльності психолога є найбільш складним і відповідальним, тому що включає в себе широкий спектр форм роботи. Це індивідуальні та групові заняття, робота з проблемами, як групи дітей так і окремих дітей, особистісних та пізнавальних сферах. І звичайно ж підготовка дітей до навчання в школі.
Підтримка дітей, які потрапили в скрутні життєві обставини. Індивідуальні бесіди, консультації з близькими дитині людьми.
Підтримка обдарованих дітей. Створення умов для подальшого розвитку їх творчих здібностей.
Підтримка дітей, які потребують підвищеної уваги. До них відносяться: неспокійні, конфліктні, соромливі, агресивні, замкнуті і тривожні діти, а також діти з мовними порушеннями і з затримкою психічного розвитку. Найголовніше це своєчасне виявлення таких дітей, виявлення причин подібного прояву. І виходячи з причин допомагати дітям адаптуватися в суспільстві. Бути впевненим у своїх силах.
Дуже важливим пунктом роботи практичного психолога є підготовка дитини до навчання в школі. Це проходить жирною рискою через всю роботу зі старшими дошкільниками.
Основні блоки при підготовці дитини до навчання в шолі:
Морфогенетична (психофізіологічна)
- стан здоров'я;
- функціональна зрілість.
Соціальна
- соціально-особистісна зрілість майбутнього першокласника
Психологічна
- мотиваційна сфера;
- інтелектуальна сфера;
- эмоційно-вольова сфера.
Психолог допоможе Вам у спілкуванні з дитиною, розкриє нові грані характеру малюка, допоможе йому стати впевненішим, товариським і життєрадісним.
Індивідуальні консультації психолога
- це вид психологічної допомоги, направлений на вирішення різного роду психологічних проблем.
Тому – індивідуальна консультація у психолога - це час, який належить тільки Вам! Це час та місце, де можна вільно думати та відчувати, аналізувати та змінюватися ефективно вирішуючи всі свої життєві проблеми.
На консультації у психолога Ви зможете зрозуміти, чому виникають складнощі та проблеми у Вашому житті та як їх можна уникати або долати.
Це можливість поміркувати про себе та своє життя, можливість визначитися з тим, як саме ви хочете жити, які стосунки з навколишніми мати, як зробити своє життя наповненим енергією та натхненням.
На консультації у психолога ви завжди знайдете:
- увагу;
- конфіденційність;
- необхідну допомогу та підтримку
Психолог не дає конкретних порад, не оцінює «правильно – неправильно», «добре – погано». Психолог використовує свої знання, навички, практичний досвід, щоб допомогти Вам побачити та усвідомити причини своїх проблем та шляхи їх вирішення.
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА В ЗДО
Психологічна служба дошкільного закладу є складовою частиною державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я молодих громадян України. Вона діє на підставі ст. 21, 22 Закону України “Про освіту”, ст.29-32 Закону України «Про дошкільну освіту» з метою виявлення і забезпечення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості дитини, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі. У своїй діяльності практичний психолог керується Конвенцією ООН про права дитини та вимогами Етичного кодексу психолога.
До функціональних обов'язків психолога входить:
1. Консультативно-просвітницька робота
Мета: підвищення психологічної культури вихователів і батьків, забезпечення інформацією з психологічних проблем, формування запиту на психологічні послуги.
2. Психодіагностична робота
Мета: психолого-педагогічне вивчення індивідуальних особливостей особистості дітей, педагогів, батьків.
3. Корекційно-розвивальний напрямок
Мета: систематичне цілеспрямоване використання психологом психологічних методів та засобів по створенню оптимальних можливостей та умов для повноцінного та своєчасного психічного розвитку дитини.
Корекційна робота з дітьми, які віднесені до категорії групи ризику на тих або інших підставах, спрямована на специфічну допомогу цим дітям.
4. Організаційно-методичний напрямок
Мета: організація власної діяльності, аналіз та узагальнення її результатів, підвищення власного професіоналізму через самоосвіту.
· ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ЗДО
· Здійснювати психолого-педагогічний супровід дітей, що потребують уваги психолога .
· Проводити корекційно - розвивальні заняття з розвитку пізнавальної та емоційно – вольової сфери дітей.
· Сприяти повноцінному особистісному і інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі.
· Забезпечувати індивідуальний підхід до кожної дитини на основі її психолого – педагогічного вивчення.
· Сприяти психолого-педагогічній компетенції батьків та педагогів щодо психологічного розвитку дитини .
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ЗДО
1. проведення просвітницьких лекцій, семінарів, занять з педагогами, батьками, дітьми;
2. консультативна допомога всім учасникам навчально-виховного процесу;
3. корекційно-розвивальна робота з дітьми, батьками, педагогами;
4. допомога дітям, які мають проблеми в поведінці або які опинилися в складній життєвій ситуації;
5. психологічний супровід обдарованих дітей;
6. психологічний супровід новоприбулих дітей;
7. визначення психологічної готовності дітей 5-річного віку до навчання у школі.
ІГРИ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ ДІТЯМ ПОДОЛАТИ СТРАХ
Які ж існують вправи, за допомогою яких дитина може подолати свої страхи?
Малюємо страх. (з 5 років)
Дитині можна запропонувати намалювати на альбомному аркуші паперу свій страх. По ходу малювання задаються питання, які спонукають її розвивати сюжет малюнка, збагачувати палітру використовуваних колірних тонів. Якщо питання не допомагають досягти цього результату, то даються прямі вказівки: «Давай поряд з будинком намалюємо хлопчика, який вийшов погуляти», «Давай зробимо одяг яскравим, різнобарвним» і т. д. Завдання полягає в якомога більш деталізованому розгортанні сюжету, підвищенні і яскравості кольору, виразності колірних поєднань, використанні широкої різноманітності колірних тонів. Дитину потрібно розпитати про те, що вона намалювала, таким чином познайомившись зі своїм страхом (дізнатись його слабкі і сильні сторони). Вкінці запитати: «А що тепер хочеш з ним зробити?»
Малюємо веселку сили.
На альбомному аркуші паперу дитині пропонується намалювати веселку за допомогою пластиліну. Спочатку слід підготувати з різних шматків пластиліну кольорові кульки. Потім потрібно запропонувати дитині розмазати кульки пластиліну по аркушу паперу, повторюючи вголос: «Я сильний», «Я сміливий». Можна сказати дитині, що коли їй знадобиться сила і захист, вона може згадати цю веселку.
Складаємо казку.
Можна скласти казку разом з дитиною про чарівну скриню, на дні якої лежить те, що завжди перемагає різні страхи. Цей предмет дитина повинна придумати сама і намалювати його на аркуші паперу.
Майструємо будинок для страху.
Запропонуйте дитині пару коробок різного розміру і скажіть: «Змайструй будинок для страху і замкни його в ньому». Можна організувати бесіду загалом про цей страх; чи існують шляхи виходу з будиночку; за яких умов…
Викидаємо страх.
Дитині пропонується з пластиліну зробити маленьку кульку – це буде страх, потім зробити велику кульку з отвором всередині – це буде темниця. Після чого кульку під назвою «страх» посадити до в’язниці, звідки вона не зможе вибратися на волю. Потім дитина може викинути зроблену кульку у відро для сміття, промовляючи при цьому: «Я викидаю страх і більше не боюся».
Відпускаємо страх.
Надуйте різнокольорові повітряні кульки разом з дитиною, запропонуйте їй вибрати одну або кілька кульок її улюбленого кольору, потім відпустіть кульки в небо, повторюючи при цьому: «Повітряна кулька, відлітай і страх мій забирай». Повторювати кілька разів, поки куля не підніметься високо в небо. На самій кульці можна намалювати страх.
Закопуємо страх.
Дитині пропонується зліпити з пластиліну кілька кульок, а потім запитати: «Як цей страх буде називатися?» (Страх шуму, страх темряви і т.д.). Потім запропонуйте дитині на аркуші паперу намалювати сторожа, який охоронятиме страх і не випустить його на волю. Після виконаної роботи запропонуйте малюкові покласти страх в картонну коробочку разом зі сторожем, вийти на вулицю і закопати коробочку в землю.
Пальчиковий ляльковий театр.
Розігруйте з дитиною різноманітні сценки, в яких один герой всього боїться, а інші допомагають йому подолати його страх.
Затопчемо страх.
На підлозі рекомендується розстелити ватман і запропонувати дитині намалювати на ньому свій страх. Потім у тарілочку потрібно налити пальчикові фарби і запропонувати дитині занурити туди свої ніжки і затоптати свій страх, при цьому промовляючи: «Страх я затопчу, бо відважним бути хочу».
Складаємо страшилку.
Психолог починає, а дитина повинна додавати речення або слово. Наприклад: «На вулиці ніч … На нічну прогулянку вийшов величезний собака … Він збирався когось вкусити … і т.д.». Закінчити страшилку необхідно смішно: «Несподівано з неба спустився величезний торт. Собака завиляв своїм хвостом, і всі зрозуміли, що він добрий, і дали йому шматочок торта ».
Робимо намисто.
З солоного тіста дитині пропонується накатати багато кульок, пластмасовою спицею зробити в них дірочки. Потім дати їм час трохи підсохнути, після чого покрити їх клеєм з блискітками. Дорослий тримає один край ниточки, а дитина нанизує намистини, примовляючи при цьому: «Я розумний, я сміливий, я добрий, я веселий і т.д.». Потім дитина може одягти ці буси.
Справжній герой.
Запитайте у дитини: «Хто такий справжній герой?» Вислухайте відповідь і запитайте: «Як ти думаєш, а у героя є улюблений колір?». Після відповіді дитини запропонуйте їй намалювати щось на папері цього кольору.
Дитина заїкається: 9 правил спілкування для батьків
Якщо у групі дитина, яка заїкається…
Затримка мовного розвитку: через що дитина не говорить
Розвиток мови у кожної дитини проходить індивідуально. Зазвичай вікові прояви мови помітні після 3 місяців, коли дитина активно "агукає".
До шести місяців життя дитина може вимовляти декілька складів. В один рік в арсеналі дитини декілька слів, пов’язаних з певними предметами.
Не завжди вони вимовляються чітко і правильно, поки вони ближче до лепету.
До двох років словниковий запас складає 50-100 слів. До 3-ох років дитина починає ставити питання. До 4 років в мові з’являються складні фрази.
Чому виникає затримка мовного розвитку у дитини
1) Фізичні причини:
Виникають через розщелину піднебіння, коротку вуздечку язика – складку, яка утримує язик в нижній частині ротової порожнини. Вони з'являються рідко і їх можна виявити до початку розвитку мови у дитини.
2) Дитяча апраксія мови (CAS - Childhood Apraxia of Speech) – проблеми з мозковою координацією рухів м’язів, за допомогою яких ми вимовляємо слова.
Дитина розуміє мову, але в неї виникають труднощі з тим, як саме потрібно вимовляти потрібні звуки (дизартрія).
3) Затримка загального розвитку. Батьки повинні звернути увагу на рухові, мовні та інтелектуальні навички відповідно віку дитини.
Важливо звернути увагу на повну відсутність мови/ обмежений словниковий запас для конкретного віку/не розуміння мови інших/невиконання простих інструкцій ("принеси чашку")/відсутність інтонації та емоцій.
4) Проблеми зі слухом. Можливо, дитина не реагує на звуки й потрібен огляд отоларинголога і проведення аудіограми.
5) Соціальні фактори. Вони виникають, коли у дитини дефіцит спілкування у родині та дитячих колективах.
Як батьки можуть допомогти дитині
1. Читайте разом з дитиною, пояснюйте малюнки, використовуйте інтонацію, чітко вимовляючи слова.
2. Співайте з дитиною її улюблені пісеньки.
3. Імітуйте звуки тварин.
4. Запровадьте "слово дня" і часто повторюйте його у своїй мові.
5. Розвивайте дрібну моторику. Нехай дитина грається пластиліном, складає пазли, конструктор. Але якщо дитині до трьох років, то не використовуйте для гри надто дрібні деталі, дитина може проковтнути або вдихнути їх;
6. Мотивуйте дитину гратися з дітьми, які добре розмовляють.
7. Коментуйте дії дитини впродовж дня, утримуючи при цьому зоровий контакт з нею. Ставте дитині питання.
8. Хваліть дитину за найменші успіхи.
Читайте книги з дітьми
Фахівці, які допоможуть дитині із затримкою мови – логопед, психолог. Іноді для комплексної оцінки необхідна допомога невролога, отоларинголога, педіатра.